Ключові слова
онім
антропонім
топонім
гідронім
зоонім
хоронім
ергонім
демінутив
Як цитувати
Анотація
У статті розглянуто ономастичний простір роману Івана Багряного «Тигролови» та його символічне значення. Проаналізовано функційні вияви власних назв, зокрема антропонімів, топонімів, зоонімів тощо, що формують художній світ твору. Особливу увагу приділено онімам як виразникам характеру героїв, історичного контексту та виразникам головної ідеї роману – боротьби за свободу, людську гідність та збереження національної ідентичності.
Посилання
Алфьоров, О. (2026). Не Мазепа і не Сагайдачний: історик розкрив справжні прізвища українських гетьманів. Главред. https://glavred.net/culture/ne-mazepa-i-ne-sagaydachnyy-istorik-raskryl-nastoyashchie-familii-ukrainskih-getmanov-10750076.html)
Багряний, І. (1991). Тигролови : роман. Детройт : Фундація ім. Івана Багряного. 278 с. https://diasporiana.org.ua/proza/bagryanyj-i-tygrolovy/
Біляїв, В. (2003). Іван Багряний: життя і творчість. Донецьк : Східний видавничий дім. 256 с.
Буйянкіна, Н. М., Просалова, В. А. (2020). Жанрові особливості роману Івана Багряного «Тигролови». Вісник студентського наукового товариства ДонНУ, 94–103. https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/4836
Годік, К. О. (2024). Моделі інтерпретації історичної пам’яті в романах Івана Багряного «Тигролови» та «Сад Гетсиманський». Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. https://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2024/6_2024/30.pdf
Деменчук, О. (ред.). (2021). Мовна концептуалізація артефактного простору людини : колективна монографія. Рівне : РДГУ. 139 с.
Дзюба, І. (2001). Спогади і роздуми. Київ : Основи. 560 с.
Зеленко, Л. П. (2012). Власна назва в концепції художнього твору (на матеріалі роману Івана Багряного «Тигролови»). Записки з ономастики, 15. 40–51.
Карпова, С. (2020). Поетика і мова творів Івана Багряного як відображення його епохи. Збірник наукових праць НДІУ. Т. 5. 201–206.
Ковалів, Ю. І. (2007). Ономастика. У: Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Т. 2. Київ: Академія. 153–154. https://archive.org/details/literaturoznavchat2
Лущій, С. (2007a). Про нашу мужність: романи І. Багряного «Тигролови» та «Сад Гетсиманський». Українська культура. 12.
Лущій, С. (2007b). «Тигролови» та «Сад Гетсиманський» у контексті еміграційної періодики. Київ, 1, 166–173.
Мельничук, О. (ред.). (1982–2012). Етимологічний словник української мови : у 7 т. Київ: Наукова думка.
Многогрішний Дем’ян. Енциклопедія історії України. Інститут історії України НАН України. https://www.history.org.ua
Скрипник, Л. Г., Дзятківська, Н. П. (2005). Власні імена людей : словник-довідник. Київ : Наукова думка. 334 с. https://surl.li/basdzr
Словник української мови : в 11 т. Київ : Наук. думка, 1970–1980.
Сухорукова, А. А. (2007). Іван Багряний. «Тигролови»: версія шкільного аналізу. Вивчаємо українську мову та літературу, 2, 22–28.
Чорновіл, В. (1999). Листи з-за ґрат. Київ: Смолоскип. 320 с.
Шум, О. В. (2014). Збереження символічності назви роману І. Багряного «Тигролови» у перекладах. Наукові записки Острозької академії. 2014. https://lingvj.oa.edu.ua/articles/2014/n49/78.pdf
Alforov, O. (2026). Ne Mazepa i ne Sahaidachnyi: istoryk rozkryv spravzhni prizvyshcha ukrainskykh hetmaniv. Hlavred. https://glavred.net/culture/ne-mazepa-i-ne-sagaydachnyy-istorik-raskryl-nastoyashchie-familii-ukrainskih-getmanov-10750076.html)
Bahrianyi, I. (1991). Tyhrolovy : roman. Detroit : Fundatsiia im. Ivana Bahrianoho. 278 s. https://diasporiana.org.ua/proza/bagryanyj-i-tygrolovy/
Biliaiv, V. (2003). Ivan Bahrianyi: zhyttia i tvorchist. Donetsk : Skhidnyi vydavnychyi dim. 256 s.
Buiiankina, N. M., Prosalova, V. A. (2020). Zhanrovi osoblyvosti romanu Ivana Bahrianoho «Tyhrolovy». Visnyk studentskoho naukovoho tovarystva DonNU, 94–103. https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/4836
Chornovil, V. (1999). Lysty z-za grat. Kyiv: Smoloskyp. 320 s.
Demenchuk, O. (red.). (2021). Movna kontseptualizatsiia artefaktnoho prostoru liudyny : kolektyvna monohrafiia. Rivne : RDHU. 139 s.
Dziuba, I. (2001). Spohady i rozdumy. Kyiv : Osnovy. 560 s.
Hodik, K. O. (2024). Modeli interpretatsii istorychnoi pamiati v romanakh Ivana Bahrianoho «Tyhrolovy» ta «Sad Hetsymanskyi». Vcheni zapysky TNU im. V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. https://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2024/6_2024/30.pdf
Karpova, S. (2020). Poetyka i mova tvoriv Ivana Bahrianoho yak vidobrazhennia yoho epokhy. Zbirnyk naukovykh prats NDIU. T. 5. 201–206.
Kovaliv, Yu. I. (2007). Onomastyka. U: Literaturoznavcha entsyklopediia : u 2 t. T. 2. Kyiv: Akademiia. 153–154. https://archive.org/details/literaturoznavchat2
Lushchii, S. (2007a). Pro nashu muzhnist: romany I. Bahrianoho «Tyhrolovy» ta «Sad Hetsymanskyi». Ukrainska kultura. 12.
Lushchii, S. (2007b). «Tyhrolovy» ta «Sad Hetsymanskyi» u konteksti emihratsiinoi periodyky. Kyiv, 1, 166–173.
Melnychuk, O. (red.). (1982–2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy : u 7 t. Kyiv: Naukova dumka.
Mnohohrishnyi Demian. Entsyklopediia istorii Ukrainy. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. https://www.history.org.ua
Shum, O. V. (2014). Zberezhennia symvolichnosti nazvy romanu I. Bahrianoho «Tyhrolovy» u perekladakh. Naukovi zapysky Ostrozkoi akademii. 2014. https://lingvj.oa.edu.ua/articles/2014/n49/78.pdf
Skrypnyk, L. H., Dziatkivska, N. P. (2005). Vlasni imena liudei : slovnyk-dovidnyk. Kyiv : Naukova dumka. 334 s. https://surl.li/basdzr
Slovnyk ukrainskoi movy : v 11 t. Kyiv : Nauk. dumka, 1970–1980.
Sukhorukova, A. A. (2007). Ivan Bahrianyi. «Tyhrolovy»: versiia shkilnoho analizu. Vyvchaiemo ukrainsku movu ta literaturu, 2, 22–28.
Zelenko, L. P. (2012). Vlasna nazva v kontseptsii khudozhnoho tvoru (na materiali romanu Ivana Bahrianoho «Tyhrolovy»). Zapysky z onomastyky, 15. 40–51.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.