ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ЕПТОНІМІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО МЕДІАДИСКУРСУ)
PDF

Ключові слова

ептоніми
медіадискурс
крилаті вислови
культурна традиція
мовна динаміка

Як цитувати

Ткач, Л. (2026). ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ЕПТОНІМІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО МЕДІАДИСКУРСУ). Молодий дослідник, (8), 118–127. вилучено із https://mold.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/162

Анотація

Статтю присвячено аналізу епонімів як унікальних мовних одиниць, що формуються на основі імен або висловлювань відомих осіб і активно використовуються в сучасному українському медіадискурсі. Автори акцентують увагу на їх здатності фіксувати культурні, історичні й соціальні аспекти, одночасно адаптуючись до поточних суспільних процесів. Засоби масової інформації розглядаються як ключовий простір для створення, розвитку й популяризації епонімів, оскільки саме вони оперативно розширюють лексику та фразеологічний запас, реагуючи на події в політичній, культурній, військовій та інших сферах. У статті розглянуто різні наукові підходи до поняття «дискурсу», виявлено його особливості в медійному контексті та окреслено роль у формуванні мовних норм і усталеного вживання. У розвідці детально проаналізовано основні джерела походження ептонімів у сучасних українськомовних масмедіа – біблійні ептоніми, літературні ептоніми, крилаті вислови воєнного часу, вислови історичних осіб. Епоніми в медійному просторі виконують номінативну, оцінну, символічну й іронічну функції, стаючи ефективним інструментом впливу на суспільну свідомість. У висновках йдеться про те, що ці мовні одиниці є важливим елементом мовної динаміки, дозволяючи поєднати культурну спадщину із сучасними реаліями й відображаючи процеси соціальних змін у медійному просторі.

PDF

Посилання

Бацевич, Ф. С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Академія.

Голубовська, І. О. (2004). Етнічні особливості мовних картин світу. Логос.

Дядечко, Л. П. (2012). Ептоніми в сучасному медійному дискурсі. Мовознавство, (6), 24–30.

Єрмоленко, С. Я. (2007). Мова і українознавчий світогляд. НДІ українознавства.

Кондратенко, Н. В. (2019). Український політичний дискурс: текстуалізація реальності. Чорномор’я.

Різун, В. В. (2015). Теорія масової комунікації. Просвіта.

Селіванова, О. О. (2008). Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Довкілля-К.

Стишов, О. А. (2005). Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації). Пугач.

Шевченко, Л. І. (2013). Медійна карта світу: теорія і практика. Київський університет.

Яцимірська, М. Г. (2019). Сучасний медіатекст: словник-довідник. Львів.

Batsevych, F. S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky. Akademiia.

Holubovska, I. O. (2004). Etnichni osoblyvosti movnykh kartyn svitu. Lohos.

Diadechko, L. P. (2012). Eptonimy v suchasnomu mediinomu dyskursi. Movoznavstvo, (6), 24–30.

Yermolenko, S. Ya. (2007). Mova i ukrainoznavchyi svitohliad. NDI ukrainoznavstva.

Kondratenko, N. V. (2019). Ukrainskyi politychnyi dyskurs: tekstualizatsiia realnosti. Chornomoria.

Rizun, V. V. (2015). Teoriia masovoi komunikatsii. Prosvita.

Selivanova, O. O. (2008). Suchasna linhvistyka: napriamy ta problemy. Dovkillia-K.

Styshov, O. A. (2005). Ukrainska leksyka kintsia XX stolittia (na materiali movy zasobiv masovoi informatsii). Puhach.

Shevchenko, L. I. (2013). Mediina karta svitu: teoriia i praktyka. Kyivskyi universytet.

Yatsymirska, M. H. (2019). Suchasnyi mediatekst: slovnyk-dovidnyk. Lviv.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.