ОЦІНЮВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ ТА ЕСТЕТИКИ БІБЛІОТЕЧНОГО ПРОСТОРУ: ЕМПІРИЧНИЙ ВИМІР ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ КОРИСТУВАЧІВ (НА ПРИКЛАДІ М. КИЄВА)

Анотація

У статті висвітлено результати дослідження інклюзивності та естетики простору публічних бібліотек м. Києва, проаналізовано їхній вплив на рівень тривожності користувачів. Актуальність теми зумовлена трансформацією сучасної бібліотеки з установи зберігання фондів у багатофункціональний простір соціальної взаємодії, психологічної підтримки та безпечного перебування громади в умовах тривалого стресу, спричиненого війною. Теоретичну основу дослідження становлять концепція «третього місця», модель «чотирьох просторів», підходи до травма-інформованого та біофільного дизайну, а також напрацювання щодо бібліотечної тривожності. Метою статті є з’ясування того, як архітектурні рішення, рівень безбар’єрності, сенсорна інклюзія, освітлення, навігація та наявність безпекових зон позначаються на психоемоційному стані відвідувачів. У дослідженні використано комплекс взаємодоповнювальних методів: аналіз фахових публікацій і нормативної бази; експертне спостереження; порівняльний аналіз просторових параметрів п’яти бібліотек; адаптовані індикатори шкали бібліотечної тривожності; елементи шкали генералізованої тривожності GAD-7. Доведено, що модернізовані бібліотечні простори з відкритим плануванням, теплим освітленням, природними матеріалами, зрозумілою навігацією та інтегрованими просторами подвійного призначення сприяють зниженню фонового стресу й підвищують відчуття психологічної безпеки. Натомість вузькі проходи, холодне люмінесцентне освітлення, відсутність тактильних елементів і непридатність укриттів до повсякденного використання посилюють відчуття дискомфорту, дезорієнтації та тривожності. Наукова новизна полягає у спробі адаптувати підхід до вимірювання бібліотечної тривожності до українського воєнного контексту й розглянути простір бібліотеки як інструмент соціально-психологічної підтримки. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання під час модернізації публічних бібліотек, формування безбар’єрного середовища та проєктування життєствердних просторів у повоєнній відбудові України.